Штучний інтелект

Науковий журнал

ISSN 2710-1673

ONLINE: ISSN 2710-1681

Виберіть свою мову


Штучний інтелект і проблеми інтелектуалізації: стратегія розвитку, структура, методологія, принципи і проблеми

Рамазанов С.К.1, Шевченко А.І.2, Купцова Є.О.3
1 Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
2 Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН Укарїни
3 Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
shevchenko@ipai.net.ua

Повний текст (PDF)

УДК: 004.93
Мова публікації: Українська
Stuc. intelekt. 2020; 25; (4):14-23

Анотація: У роботі проведено аналіз розроблених у світі стратегій та концепцій за сучасними напрямками: інноваційна економіка, цифрова економіка, штучний інтелект, Індустрія 4.0 та інші. Поставлено проблему визначення вихідних фундаментальних параметрів порядку та їх перспективності у глобальному світі, визначення й принципи створення систем штучного інтелекту (СШІ), їх структуру й важливі аспекти та принципи розвитку майбутньої науки й технологій в області аналізу й синтезу, заснованих на синергетичних підходах, інноваційних, інформаційних, конвергентних технологіях з урахуванням проєктування майбутнього й життєздатного, й безпечного, й сталого розвитку в контексті Індустрії 4.0, цифрової економіки (ЦЕ) й Суспільства 5.0. Запропоновано загальну схему інтегральної моделі сталого та соціально-гуманітарного розвитку в глобальній (світовій) системі, яку автори називають ноосферною моделлю сталого й безпечного розвитку, як важливої фундаментальної платформи для проєктування й створення СШІ. У XXI столітті освіта, наука та інноваційні технології стають «базисом базису» духовного й матеріального відтворення людини, перетворюючи суспільство XXI століття на освітнє товариство, яке забезпечує виконання вимог закону випереджа- ючого розвитку якості людини, якості суспільного інтелекту й якості освітніх систем у суспільстві – базової умови сталого розвитку в формі керованої соціоприродної ноосферної еволюції (Субетто, 2008). Індустрія 4.0 – це наступний етап діджиталізації виробничих технологій з прискореним впровадженням нових розробок і кіберфізичних систем, який змінює бізнес-моделі. Відповідно, Індустрія 4.0, як окремий сегмент цифрових виробничих технологій, посідає своє місце серед інших цифрових секторів. У роботі наведено аналіз розроблених у світі стратегій та концепцій із сучасних напрямків: інноваційної економіки, цифрової економіки, штучного інтелекту, Індустрії 4.0 тощо. Поставлено проблему: визначити вихідні фундаментальні параметри порядку й їх перспективності в глобальному світі, визначити принципи створення системи штучного інтелекту (СШІ), її структуру й важливі аспекти та принципи розвитку майбутньої науки й технологій в області аналізу й синтезу, заснованих на синергетичних підходах, інноваційних, інформаційних, конвергентних технологіях з урахуванням проєктування майбутнього і життєздатного, і безпечного, і сталого розвитку в контексті Індустрії 4.0, ЦЕ і Суспільства 5.0. Головним науково-технологічним фактором у ХХІ столітті стане розвиток штучного інтелекту, нанотехнологій, біо-медіа-технологій, когнітивних технологій й соціо-гуманітарних технологій. Більш конкретно – це сучасний розвиток інноваційних технологій «НБИК CГ». Тому потрібно відзначити важливість врахування принципу І2К2+СГ, тобто: інтелектуалізації, інтеграції, конвергенції, коеволюції й соціально-гуманітарних технологій. Важливим і необхідним є облік сучасних принципів проєктування стійкого й безпечного СШІ й вирішення проблеми гармонізації між двома світами: реальним і віртуальним, особливо при їх гібридизації. Наше найближче майбутнє – це гібридний нелінійний світ. Відзначимо, що цифровізація, штучний інтелект і роботизація стануть головними драйверами зростання світової економіки до 2030 року. При цьому, важливою парадигмою й платформою є інтегрована система: <освіта – наука – інноваційні технології – економіка> для Індустрії 4.0, ЦЕ та ШІ з урахуванням комплексного принципу І2К2+СГ. Якщо в найближчі 3-5 років не відбудеться перехід української економіки до інноваційної, то Україна залишиться на задвірках цивілізації.

Ключові слова: штучний інтелект; інтелектуалізація; стратегія розвитку; система; структура; принципи; технології

Посилання:

  1. Институт Брукингса проанализировал национальные стратегии развития искусственного интеллекта (ИИ). (б. д.). Отримано 10 Жовтня 2020, із https://www.brookings.edu/research/how-different- countries-view-artificial-intelligence/
  2. Концепція розвитку сфери штучного інтелекту в Україні. Проєкт. (2020). Розпорядження КМУ. https://thedigital.gov.ua/ storage/uploads/files/ Концепція финал ШІ.docx
  3. Краковецкий, О. (б. д.). Огляд національних стратегій. Отримано 01 Жовтня 2019, із https://medium.com/@sashaeve/огляд- національних-стратегій-розвитку-штучного- інтелекту-bf1d869991d7
  4. Рамазанов, С.К. (2008). Модели и информационные технологии эколого- экономического управления производственной системой в нестабильной среде [Автореф. диссер. на соискание уч. степ. д.т.н.].
  5. Рамазанов, С.К. (2019). Інформаційно- інноваційні технології управління в еколого- економічних системах (С. К. Рамазанов, Ред.). КНЕУ ім. В. Гетьмана.
  6. Субетто, А.И. (2008). Доктрина духовно – нравственной системы ноосферного человека и ноосферного образования (Кострома: КГУ им. Н.А.Некрасова).
  7. Чубатюк, Ю. (б. д.). Украинцы не склонны доверять апокалиптическим сценариям в контексте развития искусственного интеллекта, показывает опрос. Отримано 10, Жовтня 2020, із https://rus.lb.ua/tech/2019/01/15/417108_protivost oyat_ugrozam.html
  8. AI WATCH report ‘defining ai’: An operational definition and taxonomy of all ai different approaches. Отримано 2020 Травня 28 із https://ai-regulation.com/ai-watch-report-defining- ai-an-operational-definition-and-taxonomy-of-all- ai-different-approaches/
  9. Dawson, S. F., Kevin C. Desouza, and Gregory S. (2020). How different countries view artificial intelligence. Отримано із https://www.brookings. edu/research/how-different-countries-view- artificial-intelligence/ 10.Ramazanov, S. (2020). Development management and forecasting in a green innovative economy based on the integral dynamics model in the conditions of «Industry – 4.0». 1(1), 9–31. 11.Ramazanov, S.K. (2020). Future Production Systems (Green Innovation Economy of the Future). 1(1), 6–8. 12.Ramazanov, S.K., Babenko, V., Honcharenko, O., Moisieieva, N., & Dykan, V. (2020). Integrated Intelligent Information and Analytical System of Management of a Life Cycle of Products of Transport Companies. 12(3), 26–33. DOI: 10.22059/jitm.2020.76291 13.Ramazanov, S.K., Honcharenko, O., & Makarenko, M. (2020). The problem of sustainability of the development of an integrated technogenic system in an innovative economy and «Industry 4.0», ISMA. 14.Robles, P., Tse, P., Shen, A., & Long, D. (2018). China plans to be a world leader in Artificial Intelligence by 2030. South China Morning Post. Отримано із https://multimedia.scmp.com/news/ china/article/2166148/china-2025-artificial- intelligence/index.html

Переглянути повний текст статті (PDF)