Штучний інтелект

Анотація: На сьогоднішній день визнання універсального іманентно властивого їм зв'язку між об'єктами оточуючого нас світу цілком справедливо вважається майже вже доконаним фактом. Але за якими саме законами функціонують ті чи інші досить часом різнобарвні системи в живій та інертній природі (в тому числі і в сучасних кластерах ЕОМ)? Де криються першовитоки їх самоорганізаційної активності: чи то на рівні гіпотетичних поки ще квантово-молекулярних моделей, чи прикінцевих біо-автоматів, чи ж вельми модних нині нейромереж? Відповіді на всі ці питання якщо, мабуть, колись і з'являться, то завідомо аж ніяк не скоро. Ось чому представлені в даній статті сміливі інноваційні розробки спроможні, певне, де в чому освіжити злегка, можливо, вже застарілу теоретичну базу такої начебто звичної для нас "computer science". Хоча, в принципі запропонована тут стрижнева ідея сама по собі, відверто кажучи, досить проста: якщо, скажімо, закони світобудови єдині, то всі характерні відмінності між будь-якими еволюціонуючими системами повинні визначатися їз зовні прихованим інформаційним (або ж, відповідно до авторської термінології, «ментальним») підгрунтям. І причому це зовсім не порожні, як може здатися на перший погляд, слова, бо вони в достатній мірі підкріплені тут загальноприйнятим строгим науковим базисом (а коли треба - то й відповідними фізико-математичними рівняннями). Отже, в підсумку читач як би вже й сам поволі приходить до неминучого висновку, що в ролі єдиних переносників (а можливо навіть, і справжніх творців) інформації здатні, очевидно, тут виступати лише на рідкість енергійні і всюдисущі лептони. Бо якої б світоглядної парадигми ми апріорі не дотримувалися, однак усе воістину цінне й змістовне (причому для абсолютно будь-якого природного об'єкта) несуть у собі лише найкрихітніші електронно-нейтринні ансамблі.

Ключові слова: Вища Воля, Вищий Розум, інформони, нетлінні мощі, воскресіння, закон перемежованої подібності, дилема незнищенності інформації.

Посилання:

1. Floridi L. – “Philosophy and computing: an introduction”. - London/New York: Routledge, 1999.
2. Урсул А. Д. – “Информатика, кибернетика, интеллект”. - Кишинёв, 1988.
3. Урсул А.Д. – “Интегративно-общенаучные тенденции и философия”. - М., 1981.
4. Тесля Ю. Н. - «Информационное взаимодействие в природе». - Препр. НАН Украины. Ин-т кибернетики им. В. М. Глушкова; Киев, 1996. 37 с.
5. Винер Н. – “Кибернетика, или управление и связь в животном и машине”. – М.: Наука, 1983. – 343 с.
6. Хлебников Г.В. - «Философия информации Лучано Флориди» /Институт научной информации по общественным наукам РАН/ - Электронный ресурс: http://www.intelros.ru/pdf/metafizika/2013_4/3.pdf.
7. Bostrom, N., “Are you living in a computer simulation?”- journal “Philosophical Quarterly”, №53 (211), 2003.
8. Бриллюэн Л. Научная неопределенность и информация. – М.: Мир, 1966.– 271 с.
9. Пригожин И.Р., Стенгерс И. – “Порядок из хаоса: Новый диалог человека с Природой”. – М.: Прогресс, 1986. – 431 с.
10. Колмогоров А. Н. – “Алгоритм, информация, сложность”. - М.: Знание, 1991. – 48 с.
11. Тесля Ю. Н. «Введение в информатику природы» (монография). – Киев, изд «Маклаут», 2010 г. Электронный ресурс: http://teslia.kyiv.ua/?page_id=170.
12. Teslia Iury, - “Non-forceful Nature” /monograph/. - Cherkasy /Ukraine/. 2014 – Электр. ресурс: http://teslia.kyiv.ua/wp-content/uploads/2018/03/Non-Forceful-Nature.pdf.
13. Teslia Iury: "Experimental verification of general validity of non-force interaction formula", - Электронный ресурс: https://assets.researchsquare.com/files/rs-138538/v2_stamped.pdf.
14. Чефранов Г.В. - «Принцип неразличимости части и целого (закон сохранения информации)» - депонировано в ТРТИ /Таганрогском радиотехническом институте/ - 1987.
15. Hynek J. Allen & Vallee Jacques: “The Edge of Reality”. - Chicago: Henry Regnery. 1975.
16. Шеннон К. “Работы по теории информации и кибернетике”. – М.: Наука, 1963. – 829 с.
17. Шевченко А. І. «Шлях до істини». — ІПШІ /Інститут проблем штучного інтелекту/ — 2004.
18. Шевченко А. І. “Христос”. — К.: «Наука і освіта». — 2004.