Штучний інтелект

Анотація: Для створення штучного інтелекту необхідно виявити властивості природного та розробити спосіб його моде-лювання. У літературі подано багато означень штучного інтелекту, але точного визначення цієї науки ще не-має. Різні автори природний інтелект моделюють по-різному. Наприклад, штучний інтелект визначається як властивість цифрової обчислювальної машини реагувати на інформацію, яка поступає на її вхідні пристрої, майже так, як реагує у тих же інформаційних умовах певна людина. Такий підхід ґрунтується на принципі са-моорганізації моделі і його називають евристичний. Інтелект людини розглядається також як інтуїтивна систе-ма. Процес творчості супроводжується різними проявами емоцій, а прийняття рішень в природному інтелекті проводиться в умовах невизначеності різного виду. Як показують дослідження, в задачах цього класу вона пов’язана: 1) з неповною вхідною та поточною інформацією; 2) з нечіткою вхідною інформацією; 3) з нечітко розробленими правилами обробки та оцінки інформації. Для моделювання динаміки мислення людини використано знакові комбінаторні простори, зокрема знако-ві інформаційні простори. Останній має комбінаторну природу та існує в двох станах: спокої (згорнутому) та динаміці (розгорнутому), який розгортається із згорнутого. Згорнутий задається інформаційним знаком, який містить властивості розгорнутого простору. Інформація перш за все пов’язана з функціонуванням людського мозку і перебуває в підсвідомості чи свідомості у вигляді образів, фрагментів мовлення тощо. Передача інфор-мації (думки) проводиться за допомогою розгорнутого інформаційного простору через мовленнєвий простір, завдяки жестам, рухам, за допомогою письма, графічних зображень. У залежності від типу невизначеності наведено класифікацію природного інтелекту. Вважаємо, що з по-няттям інтелекту пов’язані такі операції як обробка та оцінка інформації. Виходячи з цього, інтелект людини умовно розділено на три рівні: 1) людина виконує правила, які чітко сформульовано та описано без аналізу на їхню точність (правила навчання); 2) індивідуум аналізує інформацію на точність і розробляє свої правила поведінки за різних умов (правила самонавчання); 3) здатність до незалежного від існуючих правил аналізу, обробки та оцінки інформації на точність (правила інтуїції). Часткова реалізація штучного інтелекту прово-диться завдяки використанню самоналагоджувальних алгоритмів та моделювання процесів самоорганізації в природі.

Ключові слова: природний інтелект, штучний інтелект, знаковий комбінаторний простір, комбінаторні конфігурації, самонала-годжувальні алгоритми, самоорганізація в природі, невизначеність.

Посилання:

1. Амосов Н.М. (1979) Алгоритмы разума. Киев. Наук. думка.
2. Косяков Ю.Б. (2001). Мой мозг. Строение, принципы работы, моделирование. М:. СИНТЕГ.
3. Тимофієва Н.К. (2021) Використання влас-тивості періодичності для генерування комбінатор-них конфігурацій. Системи керування та комп’ютери (УСіМ, Control systems & computers), №1(291). С. 15–28. doi.org/10.15407/csc.2021.01.015.
4. Тимофієва Н.К. (2015) Знакові комбінаторні простори та штучний інтелект. Штучний інтелект, 67-68, (1-2). 180–189.
5. Фернандо Корбалан. (2014) Золотое сече-ние. Математический язык красоты. Мир матема-тики в 40 т. Пер. с англ. М.: Де Агостини. (1).
6. Тимофієва Н.К. (2009) Самоналагоджува-льні алгоритми знаходження невизначених параме-трів у задачах комбінаторної оптимізації. УСиМ.. № 4. С.43 – 47.
7. Юревич Е.И. (2007) Теория автоматическо-го управления. СПб.: БХВ, Петербург.
8. Козлов Ю.М., Юсупов Р.М. (1969) Беспо-исковые самонастраивающиеся системы. М.: Наука.