Штучний інтелект

Анотація: Об’єктивна оцінка агроресурсного потенціалу регіонів, розуміння засад формування оптимальної структури виробництва стосовно ґрунтово-кліматичних умов і енергетичного потенціалу, аналіз факторів, що впливають на обсяги використання тих чи інших засобів виробництва, дає можливість виробникам приймати близькі до оптимальних поточні й стратегічні рішення. Для цього всі промислові ресурси необхідно розглядати не окремо, а у комплексі складної структури аграрної виробничої системи з метою забезпечення найбільш раціонального їх використання в оптимальних обсягах і взаємодії. Для зміцнення продовольчої безпеки і енергетичної незалежності держави необхідно сформувати потужну агросферу України. Це досягається шляхом раціонального використання агроресурсного потенціалу території, зокрема енергії сонячного випромінювання через зв’язування практично необмежених ресурсів азоту, вуглецю, кисню і водню атмосфери Землі у жири, білки і вуглеводні, за умови обов’язкового забезпечення максимальної рециркуляції або багаторазового використання мінеральної частини речовини, збалансованого поєднання біологічних і промислових ресурсів та систематичного підвищення родючості ґрунту. Тому необхідно здійснити перехід від традиційного стилю керування підприємством, заснованого на виробничому досвіді й інтуїції керівника й персоналу, до сучасних методів прийняття рішень, що дозволяють здійснювати оперативне й довгострокове планування з високою точністю і прогнозованістю. Відомо, що основним інструментом системного аналізу є моделювання. Фундаментальна цінність моделі полягає в її здатності змінювати реальний процес. Для більшості сільськогосподарських підприємств процедура проведення експерименту в масштабах всього господарства або неприйнятна, або нездійсненна. Подібний експеримент має для них занадто небезпечні наслідки. Тому при аналізі проблеми з’являється необхідність імітатора досліджуваного підприємства, який можна було б використовувати для випробувань замість реальної системи. Таким імітатором слугує модель, яка повинна відображати найбільш істотні закономірності перетворення природних, матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних і трудових ресурсів в сільськогосподарську продукцію. Внаслідок виходить система взаємопов'язаних типових модулів для визначення показників: обсягів виробництва, цін на продукцію, суми витрат, обсягів потрібних кредитних коштів, оцінки можливого прибутку і нагромадження власних фінансових коштів. Кожний з розглянутих виробничих або економічних показників може визначатися окремо [1]. Представлений в роботі алгоритм перспективної інформаційної системи дає змогу комплексно аналізувати дію та взаємодію окремих складових аграрного виробництва та приймати близькі до оптимальних стратегічні і поточні рішення на різних рівнях управління АПК.

Ключові слова: агросфера, галузева структура, моделювання, управлінські рішення, економічна ефективність, перспективи розвитку.

Посилання:

1. Розробка ґрунтозахисних ресурсо- та енергозберігаючих систем ведення сільськогосподарського виробництва з використанням комп’ютерного програмного комплексу / Рекомендації. Київ. Нора-Друк. 2002. 122 с.
2. Кириленко І. Г., Милованов Є. В. Наукове забезпечення розвитку органічного агровиробництва. Економіка АПК. 2019. № 3. С. 27-41.
3. Буга Н., Кулік Н., Зуякова Л. Розвиток біологічного землеробства та забезпечення органічного виробництва сільськогосподарської продукції/Економіст. 2014. №2. С. 27-30.
4. Доповідь "Реформи нафтогазового сектору України та стратегія розвитку" на XIX Міжнародному форумі нафтогазової промисловості «Нафта та газ 2016» Київ. 2016.
5. Історія та перспективи нафтогазовидобування: навчальний посібник / Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Львів: Видавництво «Новий Світ 2000», 2019. 302 с.
6. http://www.ukrstat.gov.ua/.
7. Ільчук М. М., Ібатулін Ш. І, Мельникова І. В., Андронович І. І. Організаційно-економічне обґрунтування виробничої програми по рослинництву. Методичні вказівки/ Відповід. за випуск: проф. М. М. Ільчук. Київ. Нічлава, 2006. 112 с.
8. Голобородько С. На шляху до відродження / Агроперспектива, №7(146), 2012. С. 57–63.
9. Екологічна безпека агропромислового виробництва: монографія / за наук. ред. акад. О. І. Фурдичка, акад. А. Л. Бойка. Київ. ДІА, 2013. 416 с.
10. Наукові основи сталого розвитку агроекосистем України : монографія в 2-х т. / за наук. ред. О. І. Фурдичка. Київ: ДІА, 2013. 704 с.
11. Тараріко Ю. О., Личук Г. І., Лукашук В. П. Стан та перспективи розвитку агросфери України. Науково-практичний журнал Збалансоване природокористування. Випуск 3, 2019. С.88-96.
12. Ю.О. Тараріко, С.І. Кудря, В.П. Лукашук. «Вплив змінних гідротермічних умов на поживний режим ґрунту та ефективність побічної продукції на добриво» Вісник аграрної науки № 99 (8), 2021. С. 64-72.
13. Реєстр атестатів. Довгострокові стаціонарні польові досліди України / УААН ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського». За ред. П.І. Коваленка, В.І. Кисіля, М.В. Лісового. Харків. Вид-во «Друкарня №13», 2006. – 119 с.
14. Коптєва Г.М., Мальцева А.О., Ніколаєнко О.О. Оподаткування діяльності сільськогосподарських товаровиробників: сучасний стан та перспективи. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства, № 1. 2020. С. 95-100.
15. Алескерова Ю. В. Удосконалення державної підтримки сільськогосподарського страхування. Облік і фінанси №4(66). 2014. С. 95-102.
16. Бирман Г., Шмидт С. Капиталовложения: Экономический анализ инвестиционных проектов / Пер. с англ. Под ред. Л.П. Белых. Москва. ЮНИТИ–ДАНА, 2003. 631 с.
17. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. Київ. «Центр навчальної літератури», 2004. 376 с.