Штучний інтелект

Анотація: Стаття присвячена критичному аналізу етичних проблем персоналізації контенту в цифровому медіапросторі та визначенню меж між корисними рекомендаціями і маніпулятивними практиками. У контексті стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту та алгоритмічної курації контенту дослідження набуває особливої актуальності, оскільки рекомендаційні системи сьогодні формують інформаційне середовище мільярдів користувачів по всьому світу. Автор розглядає теоретичні основи персоналізації як технологічного феномену, аналізує механізми роботи рекомендаційних систем, що базуються на колаборативній фільтрації, аналізі поведінкових патернів та машинному навчанні. Особлива увага приділяється дуальній природі персоналізації: з одного боку, вона покращує користувацький досвід, економить час та надає релевантний контент, з іншого – створює ризики маніпуляції свідомістю, формування інформаційних бульбашок та обмеження когнітивної автономії особистості. У статті детально досліджуються етичні дилеми, пов'язані з використанням персональних даних, прозорістю алгоритмів та відповідальністю платформ за контент, що рекомендується. Розглядається феномен інформаційних бульбашок як наслідок надмірної персоналізації, що призводить до поляризації суспільства, ехо-камер та обмеження доступу до різноманітних точок зору. Аналізуються психологічні механізми впливу рекомендаційних систем на прийняття рішень, формування переконань та поведінкові патерни користувачів. Автор виокремлює критерії розмежування корисної персоналізації та маніпулятивних практик, серед яких: прозорість алгоритмів, можливість користувацького контролю, дотримання принципів інформованої згоди, захист когнітивної автономії та соціальної відповідальності платформ. Особлива увага приділяється вразливим групам користувачів, зокрема дітям та підліткам, які є особливо чутливими до алгоритмічного впливу. Стаття пропонує концептуальну модель етичної персоналізації, яка базується на балансі між ефективністю рекомендацій та повагою до автономії користувача. Розглядаються міжнародні підходи до регулювання персоналізації, зокрема європейський Digital Services Act та інші законодавчі ініціативи, спрямовані на забезпечення прозорості та підзвітності алгоритмічних систем. Практична значущість дослідження полягає у формуванні рекомендацій для розробників рекомендаційних систем, регуляторів та користувачів щодо забезпечення етичної персоналізації. Автор наголошує на необхідності розвитку медіаграмотності та критичного мислення як інструментів протидії маніпулятивним практикам у цифровому середовищі. Висновки дослідження підкреслюють необхідність міждисциплінарного підходу до вирішення етичних проблем персоналізації, що поєднує технологічні, правові, психологічні та соціальні аспекти. Визначається потреба у розробці етичних стандартів та механізмів саморегулювання індустрії, які забезпечать баланс між інноваціями та захистом прав користувачів у цифровому суспільстві.

Ключові слова: етика персоналізації, рекомендаційні системи, штучний інтелект, інформаційні бульбашки, маніпуляція, алгоритмічна прозорість, медіаетика, колаборативна фільтрація.

Посилання:

1. Мороз С. Є. Персоналізація на основі штучного інтелекту як засіб підвищення конкурентоспроможності туристичних підприємств Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, № 13, 2025. С. 1–10.
2. Feng K. (з співавторами Ibrahim M., Yoo J.) Ethical Personalization: A Case Study of Twitter's Recommendation Algorithm Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction (arXiv препринт), 2024. С. 1–25.
3. Leclaire C. For an Ethics of Personalized Recommendation at the French National Library IFLA WLIC Papers / IFLA Repository, 2022. С. 1–8.
4. Савосін В. С. Інноваційні технології як інструмент персоналізації маркетингових комунікацій. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, 2025. С. 1–15.
5. Коротун О. Інструменти та роль персоналізованих комунікацій у формуванні клієнтського досвіду. Український журнал академічних досліджень, № 9, 2025. С. 45–62.
6. AI-персоналізація: як штучний інтелект змінює маркетинг / Colobridge, 31 серпня 2025. https://blog.colobridge.net/uk /2025/06/ hyper-and-ai-personalization-ua/
7. SalesBox.ua. (2025). Персоналізація додатків 2025: як штучний інтелект змінює споживчий досвід. — 17 квітня 2025. https://salesbox.ua/blog/ personalizatsiya-dodatkiv-2025-yak-shtuchnyy-intellekt-zminyuye-spozhyvchyiy-dosvid/
8. Персоналізація та гіперперсоналізація з ШІ: схожість та відмінності / Colobridge, 19 серпня 2025. https://blog.colobridge.net/uk/2025/08/ personalization-vs-hyper-personalization -ua/
9. Козлов, В. В. Диверсифікація джерел інформації в контексті боротьби з інформаційною ізоляцією / В. В. Козлов // Politicus: науковий журнал. — 2019. — Вип. 1. — С. 34-42. http://politicus. od.ua/1 2019/1.pdf
10. Супрун, У. (2024). Чим небезпечні інформаційні бульбашки // Культура здоров’я, 30 грудня 2024. https://suprun.doctor/kultura/chim-nebezpechni-informaczijni-bulbashki/
11. Штучний інтелект і дезінформація: виклики регулювання /DC Ukraine, 4 вересня 2025. https://dc.org.ua/news/shtuchnyy-intelekt-i-dezinformaciya-vyklyky-regulyuvannya
12. Ефект зворотного результату: чому так складно змінити свою думку / Huxley Media, 1 серпня 2024. https://huxley. media/ efekt-zvorotnogo-rezultatu-chomu-tak-skladno-zminiti-svoju-dumku/
13. Доброчесність та етика засобів масової інформації / Серія університетських модулів «Освіта заради справедливості». — 2023. https://www.unodc.org/documents/e4j/IntegrityEthics/E4J_Integrity_and_Ethics_Module_10_final_UKR.pdf
14. З серпня набув чинності AI Act — перший закон про штучний інтелект у ЄС / IAA International, 31.07.2024. https://iaa.international/publication/z-serpnia-nabuv-chinnosti-ai-act--pershii-zakon-pro-shtuchnii-intelekt-v-es
15. Стратегія розвитку медіаграмотності України на період до 2026 року / Міністерство культури та інформаційної політики України, 2024. https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2024/06/ example 1622.pdf